Міста і села гинуть на очах,
Та вірить Україна в перемогу!
Не снилось їй у найстрашніших снах,
Яку готує доля їй дорогу.
Летять снаряди на малих дітей,
На школи, на будинки, на лікарні,
Жахливий викрик лине із грудей,
Та нелюди безжалісні й безкарні.
Вони байдуже дивляться на смерть,
Їх не тривожать материнські сльози,
Коли тремтить від бомб небесна твердь,
Що бачила шалені, злісні грози.
Душа потвор не знає каяття,
Бо їхній потяг - завжди бути катом...
Хто дав, скажіть, недолюдкам життя?
Яка родила і зростила мати?
Хто дав життя
© Copyright: Галина Чехута, 2022
Свидетельство о публикации №122032707721
Свидетельство о публикации №122032707721
Рецензии