У мене стільки спогадів з тобою,
Як ти чекала і гавкала колись,
Ти друг, якою я завжди тебе називала,
Обнімала тебе і радісно мені жилось.
Завжди чекала на порозі,
Дивлячись в очі, "а мені?"
Чи то морозиво, чи може палички молочні,
І завжди поруч, коли хворіла я знов і знов.
Поїхала в іншу я країну,
Але не забувала ти мене,
Завжди на вулиці чекала, сидівши у траві...
Більше я тебе вже не побачу,
І не почую твій дзвІнкий голосок,
Мені тебе вже так бракує,
Але нажаль, вже це не повториться знов.
Топа
© Copyright: Виктория Тернер, 2022
Свидетельство о публикации №122032705206
Свидетельство о публикации №122032705206
Рецензии
