спить панельне місто
тільки я не сплю
світло ліхтарів
і я кудись іду
туга для мене - щастя
а тривога - радість
така моя судьба
особлива реальність
і жити тут серед людей
серед життя мирського
ніби завжди є тільки день
ніби немає втоми
о мила, моя мила!
скажи навіщо бути?
навіщо здалося мені
тримати твою руку?
та ще скажи!
якщо б мене не існувало
кого любила ти тоді
до себе пригортала?
коли я думаю що все
це тільки ілюзорна сутність
нагадай тоді мені
що кохання - абсолютність
і доки будеш ти мене тримати
я буду жити
я буду знати
кохати, вірити, на істину чекати
панельне місто спить
тільки я не сплю
світло ліхтарів
і я кудись іду
не сплю
© Copyright: Никита Скороход, 2022
Свидетельство о публикации №122032700270
Свидетельство о публикации №122032700270
Рецензии