Сніг розтанув на стражденній землі,
Оголилися всі рани війни.
І будинки, і дороги в золі,
Та скажений звір не знає вини.
Сумно дивляться на землю зірки,
Їм бентежно у весняній ночі,
Та спішать уже додому граки,
А на крилах - переможні ключі.
Роздивляються уважно птахи,
Що зробили на землі вороги,
І куди б не повели їх шляхи,
Світ довкола - у полоні нудьги.
Розквітають на вербі гілочки,
Хочуть світла і тепла без війни…
А на луках майорять квіточки,
Уповають на підтримку весни…
Сумна весна
© Copyright: Галина Чехута, 2022
Свидетельство о публикации №122032506351
Свидетельство о публикации №122032506351
Рецензии