Я не хотіла про війну писати.
То - наша біль, не всім ще зрозуміла.
Потроху починаємо звикати...
Котру добу не спить країна мила.
Я ще ніколи не чекала так світанку,
З надією побачити новини,
Як наші хлопці в літаку і танку
Останню нечість гонять з України!
Відмовчуєтесь, росіяни, нині?
Спостерігаєте що далі, ну а в тім...
Скажу. 200-ті будуть в домовині.
Їх привезуть вам в кожен другий дім.
І ось тоді прокинетесь, збагнете,
Та буде пізно! Світ не гає час!
До нас ви на колінах приповзете.
А зараз не благаю, закликаю вас!
Повстаньте проти лютого тирана!
Повстаньте проти ірода-убивці!
Ви ж бачите, які в нас зараз рани!..
І, може Богом вам усе проститься.
Звернення до рос ян
© Copyright: Виктория Каширина, 2022
Свидетельство о публикации №122031900067
Свидетельство о публикации №122031900067
Рецензии
