Лина Костенко - А жизнь идёт

А жизнь идет и всё без корректур.
Летят часы, не придержав галопа.
Давно уж нет маркизы Помпадур,
и мы живем уже после потопа.
Не знаю я, что будет после нас,
во что тогда природа облачится.
Не устаёт лишь время, вечно мчась.
А мы не вечны, надо торопиться.
Прожить, оставив память о себе,
ведь мы - ничто, пройдём как будто тени,
лишь бы лазурные глаза небес
и дальше землю видели в цветеньи.
Чтобы леса не вымерли, как тур,
слова не обнищали, словно руды.
Ведь жизнь идет и всё без корректур,
и как напишешь, так оно и будет.
Но ты не бойся, что неверная строка.
Идей не бойся, они - посох для калеки.
Не бойся правды, даже пусть горька,
не бойся слёз, пусть даже льются будто реки.
Людскую душу бойся оболгать,
коль в этом оплошаешь - то навеки.

ЛИНА КОСТЕНКО
Перевод Дениса Говзича

И ОРИГИНАЛ

Життя іде і все без коректур.
І час летить, не стишує галопу.
Давно нема маркізи Помпадур,
і ми живем уже після потопу.
Не знаю я, що буде після нас,
в які природа убереться шати.
Єдиний, хто не втомлюється, — час.
А ми живі, нам треба поспішати.
Зробити щось, лишити по собі,
а ми, нічого, — пройдемо, як тіні,
щоб тільки неба очі голубі
цю землю завжди бачили в цвітінні.
Щоб ці ліси не вимерли, як тур,
щоб ці слова не вичахли, як руди.
Життя іде і все без коректур,
і як напишеш, так уже і буде.
Але не бійся прикрого рядка.
Прозрінь не бійся, бо вони як ліки.
Не бійся правди, хоч яка гірка,
не бійся смутків, хоч вони як ріки.
Людині бійся душу ошукать,
бо в цьому схибиш — то уже навіки.

Лiна Костенко

Художник Francois Fressinier

Далее

Лина Костенко - Обычный миг...
http://stihi.ru/2021/05/18/5147