Я вже прожив п’ятсот життів,
і хто я, вже не пам’ятаю.
Чого шукав, чого хотів.
Я сторінки перегортаю,
але не туляться вони
в подобу книги, відпадають
і розсипаються. Сини
мої та дочки, мабуть, мають
ще шанс на завтра. Але я
благенький висіваю попіл
на полі радісного дня
і знов пливу кудись в потопі
05.03.2022.
На пiсля перемоги
© Copyright: Валерий Коростов, 2022
Свидетельство о публикации №122031101030
Свидетельство о публикации №122031101030
Рецензии