про Домаху и Кальмиускую слободу
збережемо у серці трепетно любов.
Стоїть, як скеля над Азовом, Маріуполь —
стоїть і вистоїть за будь-яких умов.
Ми за майбутнє вип'ємо козацький кухоль,
нехай облога пробирає до кісток, —
стоїть, як скеля над Азовом, Маріуполь,
ворожі хвилі розбиваються в пісок.
Така свята вона, свята козацька доля,
і кров солона, як азовська вода.
Життя пусте, якщо свобода у неволі,
коли нівечить землю рідную орда.
Стоїть, як скеля над Азовом, Маріуполь,
і свіжий вітер дме світанком у вікно.
І замість вибухів старий трамвай розкуто
покотить в гавань і на вулицю Франка.
Свидетельство о публикации №122031002403