А я не їду з України, ні, не їду,
Бо я потрібна тут, в своєму місті,
Молюся із рання ( і без обіду)
Весь цілий день, почувши різні вісті.
Приходить вечір, не змовкаю знову,
Зову захисникам всю поміч Божу,
Молю із плачем Божого покрову,
Будую молитовно огорожу!
Подяку шлю, що тихо, не стріляють,
Балакаю із Богом, за всіх каюсь,
Від Нього ні на крок не віддаляюсь,
Дивлюсь на небо, навіть усміхаюсь.
У Біблії Господь сказав: - Не бійся!
Я й не боюсь, коли із Ним в молитві,
І ти молись, подруго, не лінися,
Коли ми молимося, Божі сили в дійстві!
Повечоріло... Знов сиджу без світла,
Не байдикую, до молитви кличу,
Молитись треба, навіть без освіти,
Шукай лише ти Божого обличчя.
Кажи від серця, відкривай всю душу,
Покайся щиро, якщо був без Нього,
Господь приймає нас великодушно,
Проси захисникам, всім людям допомогу!
28.02.2022.
Молю iз плачем
© Copyright: Людмила Дзвонок, 2022
Свидетельство о публикации №122022806249
Свидетельство о публикации №122022806249
Рецензии