Дві мови... немов два джерела.
Два початки, що пролегли різнобіч,
але не суперечкою для двобою,
що як борозна розділяє два народи.
Я - русомовний.
І такою видалася
моя сліпа неосвічена доля.
Я - ніколи не знав,
де моя Рідна Земля.
Я прожив роки мої,
начебто яничар...
Але.. тільки відчув
як, огортає плач Рідную Землю.
Як стогне вона немов навіжена,
під убивчими вогнями снарядів.
Коли кулі разили малих і старих.
А шляхом чумацьким поїхали
не вози, а ворожі танки...
Я в цей час збагнув.
Що..
Дві мови,
це чудово - тепер я трохи поліглот.
Але, ось там...
і за вікном, де стоїть
місто - герой Київ..
Тебе поцілять і неважливо.
Чи ти балакаєш українською, російською,
чи ти і зовсім росіянин..
То їм і зовсім не є важливим
і тільки дим в твоє обличчя.
Вони жадають знищити те,
що і в мені та в мільйонах вже занапастили...
те усвідомлення.. хто ми.
Ми - Українці.
Ми - Укра нц
© Copyright: Руслан Лях, 2022
Свидетельство о публикации №122022507870
Свидетельство о публикации №122022507870
Рецензии