На руках твоїх сонце
На опечених, могутніх руках,
Ти тримаєш розпечене сонце,
Скільки років даруєш тепло,
Оживаєш від сну мертве серце.
Хтось у небі до зірки припав,
Наче п'є твою силу могутню,
Заблукав у тумані пропав,
Здивував лише крихітне серце.
Але чуєш як палає метал
У утробі страждань і у крику,
Запалає знову новий пожар,
Розриваючи віру у попіл.
На руках твоiх сонце
© Copyright: Бондаренко Михаил, 2022
Свидетельство о публикации №122022304022
Свидетельство о публикации №122022304022
Рецензии
