Слуга, що став царем

Від трьох земля трясеться, чотирьох не може знести:
слугу, що став царем,
дурня, що їсть досхочу,
розпусницю, що взята за жінку,
та прислужницю, що посідає місце господині своєї.
— Книга притч Соломонових, глава 30, вірші 21…23


Від трьох земля трясеться,
чотири — не знесе,
у книзі, як ведеться,
мудрець злічив це все,
що гнобить людство здавна
проклятим тягарем,
і перш за все згадав він
слугу, що став царем.

Пацанка йде в панянки?
То й знатись — не резон.
Напха дурний горлянку —
порине в мирний сон.
У шлюбі й шльондра щира,
як родить — без проблем;
та неминучий вирок —
слуга, що став царем.

Він галас любить дуже,
а справу — зовсім ні,
до доводів байдужий,
охочий до гризні.
Для нього влади суттю
став бич без калача, 
а слово “правосуддя”
сваволю означа.

Любив понасміхатись
за промахи усі
він над царем пихатим,
і врешті трон посів.
Віднині у країні
бурлять пекельні дні,
але знайдуться винні
уже на стороні.

Він обіцяє щиро,
та легко забува.
До друзів він довіри
тепер не відчува.
Проте впливовим колам
великий суверен
підвладний, як ніколи —
слуга, що став царем.