Натхнення

Вже ніч… Сиджу одна у тиші…
Мені не спиться від думок.
Гілки за вікнами, мов миші,
Шкребуться, просячись в рядок.

Вже став і чай давно холодним,
В каміні зникли кольори…
Десь вітер виє псом голодним,
Пітьма окутала двори…

І місяць десь у хмарах мріє,
Зима дрімає у садку.
Та поки що листок біліє,
І сон сховався у кутку…

В душі вже зріють одкровення
І сиплють остраху зерно…
Де воно ходить те натхнення,
Коли вже з'явиться воно?


Рецензии