Натхнення
Мені не спиться від думок.
Гілки за вікнами, мов миші,
Шкребуться, просячись в рядок.
Вже став і чай давно холодним,
В каміні зникли кольори…
Десь вітер виє псом голодним,
Пітьма окутала двори…
І місяць десь у хмарах мріє,
Зима дрімає у садку.
Та поки що листок біліє,
І сон сховався у кутку…
В душі вже зріють одкровення
І сиплють остраху зерно…
Де воно ходить те натхнення,
Коли вже з'явиться воно?
Свидетельство о публикации №122022204564