Остров сердце... Артур Грей Эсквайр

Острiв серце
http://stihi.ru/2022/02/20/217
Артур Грей Эсквайр
----------------------------------------

              «… Коли сходить Місяць
                Володіє землею море,
                І здається, що серце
                Забутий далекий острів…»
                (Федеріко Ґарсіа Лорка)

На острові мого серця
Живуть мовчазні Робінзони,
Цвітуть п’янкі орхідеї (черлені),
Шалені аборигени
Танцюють нечемні танці
На черепах вовкулак:
З неба зеленого – з його сутінок
Падають лунко на землю
Горіхи:
Може то сад осінній
Босоногого Епікура –
Винороба ілюзій, шанувальника Вакха,
А може шматочок хмари,
Що впав в Океан на хвилі
І скам’янів необачно –
Став незаплющеним оком,
Що глипає з синяви в синяву –
До речі. До човника. До порожнечі.
На острові мого серця
Інколи падають зливи –
Прямо на томик поезій,
Який загубив на дюнах
Капітан дерев’яної шхуни
(Вітрило і трохи щастя,
Сік лайма, сухар,
Смак грогу і вітер в обличчя
Солоний):
Вітер гортає сторінки:
Сонети піску і ночі
(Ноктюрн),
Елегії про Вероніку,
Що зрізані коси (навіщо?)
Кинула геть на Небо.

*********************************************               

              «… Луна  всходит, чтобы
                Овладело землею море...
                Тогда мнится, что сердце
                Забытый далёкий остров...»
               
                (Федерико Гарсиа Лорка)

На острове моего сердца
Живут молчуны Робинзоны,
Цветут-пьянят орхидеи (багряные),
Шальные аборигены
Танцуют бесстыдные танцы
На черепах  колдунов:
С неба зеленого – с его сумрака
Падают гулко на землю
Орехи:
Может, то сад осенний
Босоногого Эпикура –
Винодела иллюзий и поклонника Вакха,
А может, кусочек  тучи,
Что пал  в Океан на волны,
Окаменел безрассудно –
Стал не зажмуренным глазом,
Что  смотрит из синевы в синеву...
Где слово? Где челнок там? Где пустота, где?
На острове моего сердца
Порою падают ливни –
Прямо на томик стихов,
Который потерял на дюнах
Капитан деревянной шхуны
(Мне б парус, немного счастья,
Сок лайма, сухарь,
Вкус грога и ветер в лицо...
Чтоб соленый):
Ветер листает страницы:
Сонеты песка и ночи
(Ноктюрн),
Элегии о Веронике,
Что срезала косы (зачем?) и
Бросила их на Небо.