Іди скоріше до вікна,
Дивись, зима іде подвір'ям!
Звисає сумно сивина,
І вкрита голова ганчір'ям.
Бач, постаріла як, а все ж
Морозами щипає щоки,
Хоч розгубила свій кортеж,
Не хоче ще забавляти кроки.
Та ми ж то знаємо, весна
Стрімливо набирає силу,
І сонце світить допізна,
Сніги усі вже розтопило.
Уже й підсніжник вигляда,
На небо дивиться спросоння.
Мороз ранковий - не біда!
Ось-ось поллється благовоння!
Весна набирае силу
© Copyright: Галина Чехута, 2022
Свидетельство о публикации №122022006171
Свидетельство о публикации №122022006171
Рецензии