Я слів знайду на цілий вірш
Простих, як цвіт конвалій.
А ти, прошу, мені повір
Сьогодні на вокзалі.
Вокзал будь котрий – світ другий,
повітря, небо – інші.
Там віддаємо ми борги.
Там зовсім інші тиші.
Там радість будять скрипи гальм,
А тугу – поцілунки.
Там недосказанність прохань
І рейок зайва стрункість.
Там із грудей безшумний зойк –
Так - тимчасова втрата…
Там ліхтарі в ролях зірок
І жодного варьята.
Я слiв
© Copyright: Николай Супличенко, 2022
Свидетельство о публикации №122022001922
Свидетельство о публикации №122022001922
Рецензии
