Ти - коло, навколо мене,
Питаєш мене, чи тепло,
Чи слово твоє вогнене,
Чи сум мій крихкий, мов скло.
Звикаєш до мого зверя,
Я - до твого імені.
Ти створюєш в стінах двері,
І чари чаруєш в мені.
Як скаже хтось більш не треба
Стрибати, та стрибне знов.
Питаєш, чи люблю тебе.
А я вже не вірю в любов.
Ти - коло
© Copyright: Руис Ромедиос, 2022
Свидетельство о публикации №122021800753
Свидетельство о публикации №122021800753
Рецензии
"Питаєш, чи люблю тебе.
А я вже не вірю в любов". (автор - Руис Ромедиос)
:::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::
Даремно. Любов- від Бога,
ШкодА, що цькують чорти.
Отож - оббивА пороги,
Спаливши старі мости.
Та й світло її згасає,
Бо жИвиться тільки біль.
Не бачити, певно, раю,
Любов - наче в рану сіль.
Дрімає хмільна спокуса,
Не гоїть розлука ран.
Прощання - змії укуси,
В мороз непожатий лан.
Вірш, звісно, зворушив, але відгукнулось... ось так...
Якщо мій світ Вам цікавий, можете знову зануритися в нього на глибину кількох творів. Буд радий знати і Вашу думку про мою писанИну.
З повагою
просто А.К.
Андрей Королёв 7 14.09.2026 00:36 • Заявить о нарушении
А я вже не вірю в любов". (автор - Руис Ромедиос)
:::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::
Даремно. Любов- від Бога,
ШкодА, що цькують чорти.
Отож - оббивА пороги,
Спаливши старі мости.
Та й світло її згасає,
Бо жИвиться тільки біль.
Не бачити, певно, раю,
Любов - наче в рану сіль.
Дрімає хмільна спокуса,
Не гоїть розлука ран.
Прощання - змії укуси,
В мороз непожатий лан.
Вірш, звісно, зворушив, але відгукнулось... ось так...
Якщо мій світ Вам цікавий, можете знову зануритися в нього на глибину кількох творів. Буд радий знати і Вашу думку про мою писанИну.
З повагою
просто А.К.
Андрей Королёв 7 14.09.2026 00:36 • Заявить о нарушении
Це дуже гарно. Дякую вам! Як же ви влучно все сказали. Обов'язково завітаю)
Руис Ромедиос 14.09.2026 02:15 Заявить о нарушении
Руис Ромедиос 14.09.2026 02:15 Заявить о нарушении