Немов уперше я чекаю знов весну,
Уже я чую її пісню голосну,
Мені так хочеться злетіти в небеса,
Щоб роздивитись, як природа воскреса.
Дзюрчать струмки, шумлять на радощах ліси,
Чарує погляд неозора неба синь.
А десь і море вже чекає теплий бриз,
І чайки дивляться схвильовано униз.
В душі так затишно звучить уже струна,
Розносить світом ці мелодії луна,
Ловлю блаженно чарівний, звабливий звук
І відчуваю серцем дотик ніжних рук.
У нотах вітру і дощу, мов дивний сон,
Я чую слів твоїх привітних напівтон.
Вслухаюсь радісно у крапель дружний спів
І бачу очі, що говорять все без слів…
Немов уперше
© Copyright: Галина Чехута, 2022
Свидетельство о публикации №122021804124
Свидетельство о публикации №122021804124
Рецензии