***
З дерев,листя злітає останнє
Його вітер,в повітрі кружля,
І не гріє,вже сонечко раннє
Вся у ковдрі багряній земля.
В котрий раз,до нас осінь приходить
В котрий раз,багряній земля,
І мене,якось все це заводить
Я радію,як те немовля.
Я радію,цім птахам невтомним
Цім лелекам,що клином летять,
І від щастя-стаю непритомним
Моє серце,радіє оп'ять.
Мабуть тому,що знов зустрічаю
В котрий раз,я цю осінь багряну,
І в душі своїй, втоми не знаю
І радію,куди не погляну.
Я живу,я горю,а не тлію
І дарма,що минають літа,
Людям серце віршами зігрію
Хай здійсниться,їх кожна мета!
18.02.22г.
Багряна ос нь
© Copyright: Василий Олейник 2, 2022
Свидетельство о публикации №122021803589
Свидетельство о публикации №122021803589
Рецензии