Богуслав

Колись-то мудрий Ярослав
На берегах оцих зелених
"Тут буде місто" - наказав,
І "Богу слава!" - глас до Неба!

Ти тричі зтертий з мап Землі...
Перлина в срібнім водограї,
Не загубилась між віків
І новогранями сіяє!

На пагорбах розлогих цих,
Мов на шевченкових офортах,
Тут всюди "Енеїди" стих
Собі метафору знаходить.

На скелях тих,що розляглись
Понад Росі бурхливим плесом,
Віки,історії неслись
Таким небаченим бурлеском!

Оце містечко'- скарб скарбів,
Сказань,билин- то злота злиток.
Хай, може,ти тут не родивсь...
Та він тобі до болю рідний!..

Той Богуслав.

Тут Кобзареві скрізь сліди,
Його невиспівана доля.
В цих зблисках бистрої води
Рядків живе пісенна воля.

Хто до зірок проклав той шлях
Отому пастушку Шевченку?
Те пам'ятає Богуслав -
Івана, славного Сошенка.

І понад містом височить
На пагорбі отім пророчім
З давніх давен надійний щит -
Взлітає в висі Церква Тройці!

Казкове місто Богуслав
В вінку німфеї та купавни,
В відсвітах світових заграв,
Новими гранями сіяє!