Життя у вiртуальному свiтi
Він вабить, наче сяєво софіт,
Кидаємось у нього, як у вир,
Із тихих, комфортабельних квартир.
Втрачаєм пам'ять у душі своїй,
Вона все більше в байтах, наче рій.
Не можемо зустрітись віч-на-віч,
В мережах інтернету - день і ніч.
Немає часу слухати людей,
З девайсів ми не зводимо очей.
Нам легше написати ес-ем-ес
Про плани та ідеї чи про стрес.
Реальних друзів менше з кожним днем,
Реальний світ стає вже міражем…
Комп'ютер нам - і друг, і укриття,
Як з карти пам'яті, стираємо життя...
Свидетельство о публикации №122021408057