НЕ ХОТІЛОСЬ НАМ ІТИ ДОДОМУ,
БО ЖИТТЯ,ТАКА ВЖЕ ДИВНА РІЧ
МИ ПІШЛИ З ТОБОЮ У СОЛОМУ,
ЩОБ ПРОВЕСТИ ТЕПЛУ,ЛІТНЮ НІЧ.
ПІД ГАРМОШКУ ТИ ПІСНІ СПІВАЛА
ВІДЧУВАВ НА ДОТИК ТРЕПЕТ ТІЛА,
ПРО КОХАННЯ ПОГЛЯДОМ СКАЗАЛА,
ХОЧ БЕЗ СЛІВ БУЛО ЦЕ ЗРОЗУМІЛО.
НЕ ПОМІТИЛИ ЗОРЮ РАНКОВУ,
І ТУМАН НАД ПОЛЕМ,НАЧЕ ДИМ,
ТІЛЬКИ БАЧИВ ОЧІ ВОЛОШКОВІ
ЗНОВ СЕБЕ ВІДЧИВШИ МОЛОДИМ.
ПРОМАЙНУЛА НІЧЕНЬКА КОХАННЯ
ПРОЛЕТІЛА НІЧ,ЯК ОДНА МИТЬ,
НЕ ПОВІРИВВ,ЩО ВОНА ОСТАННЯ
ЯК ЗГАДАЮ, АЖ ДУША БОЛИТЬ.
ПАМ'ЯТАЮ МИТЬ ОТУ ОСТАННЮ,
І РОЗЛУКИ БІЛЬ,Й ОБСТАВИН ЧАС,
ДЕ ПОДІЛАСЬ ДИВНА НІЧ КОХАННЯ,
ЩО З ТОБОЮ РОЗЛУЧИЛА НАС?
13 ЛЮТОГО 2022 Р.
На солом
© Copyright: Чубенко Саня Карпусь, 2022
Свидетельство о публикации №122021305414
Свидетельство о публикации №122021305414
Рецензии