Сьогодні молода Весна,
Така привітна й запашна,
Прийшла до Лютого у гості
І хвилювалася до млості.
Сказала, що ішла всю ніч
Поговорити віч-на-віч
Про всі небажані стихії,
Про почуття й жадані мрії.
А Лютий гостю не чекав,
Хоча надію все ж плекав,
Зрадів, в очах з'явились сльози,
І зразу ж відпустив морози.
Пригріло сонце, і з дахів
Після зимових довгих снів
Веселі краплі заяскріли
І безтурботно задзвеніли!
Щасливий Лютий, мов Орфей,
Не зводив з подруги очей...
Весна навколо озиралась
І теж привітно усміхалась.
У ніжних подихах весни
Вчувалось ніжне: "Пригорни!.."
Коханням Лютий утішався,
Жертовним даром розливався…
Жертовне кохання
© Copyright: Галина Чехута, 2022
Свидетельство о публикации №122021203338
Свидетельство о публикации №122021203338
Рецензии