Світ мій палає, хмари в диму...
Хто підпалив зоряне небо?
Свій чи чужий? Спалах та біль...
Більше не буде ні мене, ні тебе.
Нас не згадають зорі ясні,
Наче у пеклі, згораєм в любові,
Наче у пеклі наш рай на землі...
Нам залишилося жити в полоні.
Була надія, та кінчились дні,
Зоряне сяйво більше не бачим.
Ніч обійма, і холод в думках,
Палко коханих ми не пробачим.
Світ не палай, я благаю,- згорю.
Більше не буде кохання, любові.
Свій чи чужий наш загублений рай?
Ми наодинці... в коханнi з журбою.
Свiт мiй пала
© Copyright: Аркадиевич Алексей, 2022
Свидетельство о публикации №122021107604
Свидетельство о публикации №122021107604
Рецензии
Метафорично, цікаво, оригінально. Споджобалось! Успіхів!
Шон Маклех Патрик 12.02.2022 01:53 • Заявить о нарушении
Шон Маклех Патрик 12.02.2022 01:53 • Заявить о нарушении