Одні кажуть,- художники, талановиті...
І талант той мабуть від якоїсь сили,
І бажають пройти ті світи...їй богу, як діти!
Ті ж - мовчать, і в хурделицю, знову в дорогу...
В ніч сріблясту, коли хмари зітхають,
Вони пишуть картини, словами,
Не для того щоб їх впізнавали...
Лиш би ніч, ще натхнення отак дарувала!
Другі заздрять, а треті - жаліють...
Зазирають буває в душі,
А письменники, щоночі, з зорями тліють,
І, малюють з проміннями груші...
митц
© Copyright: Аркадиевич Алексей, 2022
Свидетельство о публикации №122021006871
Свидетельство о публикации №122021006871
Рецензии