На узліссі рано-вранці
У холодній сірій млі,
Мов на білій вишиванці,
Квіти виросли малі.
Білий пролісок - підсніжник-
Вже почув, мабуть, весну...
Хоч бери скоріш етюдник
І малюй красу ясну.
Як же вперто він тягнувся,
Натикаючись на лід,
Та нарешті стрепенувся
І побачив неба звід.
Мов кришталики сріблисті
Чи зворушлива сльоза,
Від промінчиків на листі
Вмить засяяла роса.
Пробудилась в серці радість,
Ніжність в душу полилась,
Зникли всі думки про старість,
Іскра щастя зайнялась...
На узлiссi
© Copyright: Галина Чехута, 2022
Свидетельство о публикации №122021006182
Свидетельство о публикации №122021006182
Рецензии