Коли лютневий ранок ще дрімає
В своєму ліжку з пуху та срібла,
Мене манлива мрія обіймає,
Щоб я відчула крихітку тепла.
І я блаженно закриваю очі,
Блакитне небо бачу в вишині,
Десь там у хмарах линуть сни пророчі,
Несуть весну в морозній тишині.
Малює Травень срібні роси в травах,
Сім'ю конвалій, радісний бузок,
Кульбабки жовті в лугових заплавах,
Зелений духовитий моріжок.
А я вже чую спів пташок у гаї,
Мелодію квітучої пори,
Стрічаю день в зеленому розмаї,
Смакую всі божественні дари.
Я мрію, а сніжок летить, кружляє,
Неначе небо розсипає пух
І землю на тепло благословляє,
Благоговійно підіймає дух...
Я мрiю
© Copyright: Галина Чехута, 2022
Свидетельство о публикации №122021000232
Свидетельство о публикации №122021000232
Рецензии