А може стежка в другий св т?..

                ***
Мій прадід збудував хатину,
Він майстром був по справі цій.
Думками в спогади я лину:
Багато в ній здійснилось мрій?..

По новій моді із цеглинок,
Вже батько мій і сивий дід,
Спорудили новий будинок,
Старий валити – кажуть – слід.
 
Зняли ми стріху почорнілу,
За платви й крокви узялись,
Щвидких надали темпів ділу,
Аж пил стовпом летів у  вись.
 
Тремтить від спеки синій простір,
Струмить із мене сьомий піт,
Тріщать, скриплять у діда кості,
А хата, мов гора стоїть.
 
Глумились з нас дубові слупи,
Здіймали платви хитрий сміх...
І ми, нарвавши добре пупа,
Мов очманілі впали з ніг.
 
Коли набрались знову сили,
З натхненням кинулись у бій,
Коріння вперто ми трощили
Дубовій міці віковій.

Фортецю врешті ми здолали,
Зігнувся дід, охляв і я,
І м’язи наші так стогнали,
Мов під вулканами земля...
 
Та сльози в діда заблищали...
Що в них? Надія юних літ?
Чи осінь з хмурими дощами?
А може стежка в другий світ?..
                *******
фото з моеї мобілки: наша хата в селі...))