Бджiлкинi поради

Бджілка втомлена прилетіла.
   І на соняшник м'яко сіла.
Тихо крильцями задрижала.
   І до нього ніжно припала.
 
Я тебе так довго шукала.
   Вже від втоми падати стала.
Місто майже все облетіла.
   Квітів дуже мало зустріла.

Як же брудно жити ви стали.
   Квіти вже садить перестали.
Ви ж так гірше будете жити
  Почнете частіше хворіти.

Адже квіти радість несуть.
   В них дитячі душі живуть.
Ми завжди по квітах літаємо.
   Потім медом вас пригощаємо.

І земля тоді оживає.
   Вас своїм теплом огортає.
Бо вона і є людям мати.
   Ви повинні добре це знати.

Київ завжди в квітах буяв.
   А тепер аж сірим весь став.
Адже ті, що стали тут жити.
   Місто перестали любити.

Це вам просто так не мине.
   Київ таких гнати почне.
Вміє він себе захистити.
   І не всім дозволить тут жити.

Вчіться вже його поважати.
   Не лінуйтесь квіти саджати.
Щоб було щасливим життя
   Прибирайте власне сміття.