У очiкуваннi лютневоi дози

У сквері міському, як глянеш навколо,
Галявини ковдрою вкриті.
Створилися білі фігурні простори.
Десь там зачекалися квіти.

Під сонячним променем, натиском зморені,
З-під снігу поринуть в;ди.
А далі струмочком – в стрімкі коридори,
Відкривши весняну вроду.

В зеленій травичці, осяяні личка.
Ромашки барвисті, грайливі.
Щоб втілити мрію, хоча б невеличку,
Наразі покличемо диво!

Ось так поступово набридлива втома
Зникає. Прогулянка – супер!
Та враження є, що зимові кордони
Дбайливо опікує лютий.

Лютнева загроза в єднанні з морозом
Існує… Та тільки принишкла.
Вже вкотре вона відпрацьовує позу:
«Іще «на горішки» отримайте дозу!
Сніжку вам підсиплю трішки!»

01.02.2022
Свідоцтво про публікацію: izba-2022-3251040


Рецензии