Зранку день такий невпевнений,
Прокидатись не спішить,
А учора ж був усміхнений,
Що ж він душу так ятрить?
Горошиною достиглою
Виглядає сонце з хмар,
Несміливою росинкою
Сипле зілля димних чар.
Цвірінчать пташки невесело,
Спохмурніли снігурі,
Та й зима свій ніс повісила,
Думу думає в шатрі.
Невиразною дрімотою
Віє навіть спокій віт...
Мабуть, я піду і спробую
Розбудити сонний світ...
Невпевнений день
© Copyright: Галина Чехута, 2022
Свидетельство о публикации №122020804442
Свидетельство о публикации №122020804442
Рецензии