Лiна Костенко - Тиша - перевод на русский язык

Мой перевод на русский язык стихотворения
Лины Костенко "ТИША":

           Тишь

Сидит в изголовье тишь, и
забвение мне прядя,
  больную память колышет,
как будто бы мать - дитя.

Колышет её, колышет...
А вдруг усыпит всерьёз
тоску по любви той бывшей,
потоки горючих слёз?...

А вечер у окон ходит,
а вечеру не до сна,
широкой ладонью водит
по жёлтым глазам окна.

Так боязно, так угрюмо
под домом блуждает он.
И ветер уже - как сурмы,
а тишь - словно мёртвый гром.

А звезды несмелым сияньем
скрестили свои палаши.
И ходит воспоминанье,
стуча в дверь моей души.

Эмма Иванова.
07.02.2022г.

================================

           Оригінал:
             Тиша
         Ліна Костенко

Сидить в узголів’ї тиша,
пряде мені забуття,
і хвору пам’ять колише,
як мати – мале дитя.
Колише її, колише...
А може, й приспить уві сні
кохання моє колишнє,
сльози мої рясні.
Десь вечір попідвіконню
притишує травами крок,
кладе широкі долоні
на жовті очі шибок.
Так боязко, тихо і сумно
блукає під домом моїм.
А вітер стає – ніби сурми,
і тиша – як мертвий грім.
А зорі, несмілі, як здогад,
схрестили тонкі палаші.
І ходить навшпиньках спогад.
І стукає в браму душі.

"Прапор", кн. 4, квітень 1962
----------------------------------  Ліна Костенко