Не сумуй, Зима
Не сумуй, Зима, не переймайся,
У житті усе свій має строк,
Не впадай у відчай, усміхайся,
Від журливих відпочинь думок.
У житті і гірші є хвилини,
Є, на жаль, і вічне забуття.
Не змінити швидкість часоплину,
Тож тамуй душевні сум'яття.
Ти, Зима, була вже довго з нами,
Сипала снігами залюбки,
Розважалась темними ночами,
В дивних снах шептала нам казки…
Йди, відпочивай тепер спокійно,
Маєш ти безцінний привілей:
Через рік воскреснеш чудодійно!
Знай! Нема такого у людей!..
Свидетельство о публикации №122020702919