Сонячний день лютого
Немов відчуває душевний надрив.
Вплітає югу в небокрай напівсивий,
Природу терзає полоном вітрів.
Учора по місту гуляла завія,
Стелила пухнасті, м'які килими,
І так охопила її ейфорія -
Весь світ заманила в сильце сивини.
Сьогодні ж був лютий розкішний, ласкавий,
Веселий, усміхнений і запашний,
Дивилось і сонце на полиск яскравий
Та все дивувалось: " Який же смішний!"
Бурульки від променів враз одностайно
Закапали дзвінко : "Весна вже, весна!"
Від ритму невпинного зблиснули сяйно,
Немов від солодкого подиху дня...
Свидетельство о публикации №122020509082