Рiдне мiсто

Рідне місто, то наче дитя,
Ще з дитинства сповите тобою,
Наче матері ніжна рука
Пригортає до себе з любов'ю.

Ти пробачиш йому усе:
Всі недоліки, всі негаразди...
Прошепочеш: "То все пусте -
Заметілі та снігопади..."

Рідне місто, як батька слова,
Наче пісня солодка бабусі,
Заколихує і зігріва
У м'якім, вовнянім капелюсі.

Золоте, не тому, що блищить
Куполами святого собору,
А тому, що у грудях щемить
Від тепла найріднішого дому.

Невмируща верба мовчить,
Лиш пишається сильним корінням,
А сердечко містечка дзвенить,
Оживає новим поколінням...

Час минає і змінює долю
Проростають нові деревця,
Та не можна забути тополю,
Там де молодість зріла твоя!

Рідне місто, земля чорнобривців,
Мій трояндовий рай на землі,
Ти натхнення мого столиця
І причал для моєї душі...


Рецензии
Гарно про рідне місто, про той куточок землі, де народжується і виростає кожний з нас. Дякую за вірш! Хай все буде добре!
Бажаю творчих успіхів!

Надежда Крайнюк   10.02.2022 20:56     Заявить о нарушении
Дякую за відгук! З теплом:) Діана

Диана Гудолл   10.02.2022 22:39   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.