Січнева ніч. Забіг за видноколи
Ще один рік. А все - як і завжди.
Лише без Вас, так сумно, як ніколи...
В мовчанні сплять під зорями сади.
Далекий обрій в чорно-білій смузі
Вдивляється в безмежжя висоти.
Не пишуть вже листів колишні друзі,
Все наполегливіше відчай самоти.
І дивная без Вас на серці тиша -
Зимовий спокій в стомленій душі...
А Ви, складаєте, як завше, іншій
Свої відверті, трепетні вірші.
Ця відстань нездоланна - тиха туга.
Час поміж нами - невблаганний час...
Так холодно. Так тоскно виє хуга.
А я молюся пошепки за Вас.
Без Вас
© Copyright: Валентина Осипенко, 2022
Свидетельство о публикации №122020309297
Свидетельство о публикации №122020309297
Рецензии