Січнева ніч. Забіг за видноколи
Ще один рік. А все - як і завжди.
Лише без Вас, так сумно, як ніколи...
В мовчанні сплять під зорями сади.
Далекий обрій в чорно-білій смузі
Вдивляється в безмежжя висоти.
Не пишуть вже листів колишні друзі,
Все наполегливіше відчай самоти.
І дивная без Вас на серці тиша -
Зимовий спокій в стомленій душі...
А Ви, складаєте, як завше, іншій
Свої відверті, трепетні вірші.
Ця відстань нездоланна - тиха туга.
Час поміж нами - невблаганний час...
Так холодно. Так тоскно виє хуга.
А я молюся пошепки за Вас.
Без Вас
© Copyright: Валентина Осипенко, 2022
Свидетельство о публикации №122020309297
Свидетельство о публикации №122020309297
Рецензии
Вірш у саме серденько! Однозначно вподобайка!
Дуже розчулило, бо у моєму житті теж є такі люди, яких згадую багато років, сумую, але й водночас хочу забути. Здебільшого, це люди, які колись завдали багато душевного болю, причому надто сильного. Люди, від яких ну ніяк цього не очікувала.
Соня Арутюнова 29.03.2026 01:52 • Заявить о нарушении
Дуже розчулило, бо у моєму житті теж є такі люди, яких згадую багато років, сумую, але й водночас хочу забути. Здебільшого, це люди, які колись завдали багато душевного болю, причому надто сильного. Люди, від яких ну ніяк цього не очікувала.
Соня Арутюнова 29.03.2026 01:52 • Заявить о нарушении
Вдячна, Вам, Соню за відвертий відгук! Заходьте на сторінку, завжди приємно! Добрі Вам побажання!
Валентина Осипенко 29.03.2026 10:04 Заявить о нарушении
Валентина Осипенко 29.03.2026 10:04 Заявить о нарушении