Зима в ошатному вбранні
Іде собі повільно,
Присяде на пухнастім пні,
Гуляє всюди вільно.
Вже так набрид зими гіпноз,
Вітри її жорстокі.
Завія, морок та мороз
Ішли б уже на спокій.
Я виглядаю вже весну,
Красу її і ніжність.
Вона, надіюсь, після сну
Навіє поетичність.
Так хочу, щоб уже ліси
Вдяглися в пишні шати,
Щоб знов неслися голоси
Усіх створінь крилатих.
Чекаю квітування лук,
Гаїв, садів вишневих,
Щоб душу й серце тішив звук
Дощів і гроз травневих.
Та поки що навкруг - зима,
Біліє сніг повсюди,
Ще й вітер холодом пройма,
І щем стискає груди...
Поки що зима
© Copyright: Галина Чехута, 2022
Свидетельство о публикации №122020308551
Свидетельство о публикации №122020308551
Рецензии