Плаче і пручається зима,
Віє снігом, дихає морозом,
Всю природу у страху трима,
Присипляє світ нічним гіпнозом.
Та уже потроху тане сніг,
Губить ніч і миті, і хвилини.
З кожним кроком - ближче до весни,
Кожен день нові привносить зміни,
Линуть сонця промені ясні,
Звеселяють світ пташині зграї,
Дух бадьорять радісні пісні,
Сяють лазурові небокраї...
Хоч лякають гіпнотичні сни,
Віра надихає щогодини:
Двадцять вісім кроків до весни,
До тепла, до лагідної днини...
Двадцать вiсiм крокiв до весни
© Copyright: Галина Чехута, 2022
Свидетельство о публикации №122020302883
Свидетельство о публикации №122020302883
Рецензии