А як все вже було? I пiднесення злiт? I падiння?

А як все – вже було? І піднесення зліт? І падіння?
І натхнення? І втрата натхнення? І щастя? І сум?
І найперших цілунків найперше в житті швидкоплиння?
І безладдя нічних – непід'ємних, та змушених, – дум?

А як всі – вже зустрілись? Кохані? І ті – некохані?
Ті, хто був невід'ємною часткою серця-душі?
Ті, із ким – вже від першої миті  – кортіло прощання?
Ті, кому – лиш за погляд – дарились найкращі вірші?

А як я – вже відбувся? А що, як і я вже – відбувся?
Що мені вже вдалося насправді? А що ж не вдалось?
Я вдивляюсь в зірки... Лиш вдивляюся і не молюся.
І здається, що відповідь – там, де зірок вічна млость...


Рецензии