Моей малой родине

(на украинском языке)


Рiдна мала батькiвщына,
Бiль моя и радiсть,
Сумнiсть* душу захватыла,
Згадую я давнiсть.

Завжды* бачу ту берiзку,
В кiнцi лiса на краю,
Нiжно гойдав вiтер гiлкы,
Спiвав пiсню йiй свою.

Крывый дуб стояв у лici,
Йому було рокiв сто,
Рiзнотравье коло рiчкы
Яркiм кольором цвiло.

Рiд пташыный скрiзь гнiздывся,
Слух дюдей ласкав йiх спiв,
I далеко розносывся
По селi церковный дзвiн.

Булы рудкы* – перша, друга,
В ных струмочкы* протiкалы,
А мiж нымы у соснынi
Люды ягоды збыралы.

На наделах* наше жыто
Саме краще було в свiтi,
Там ховалыся волошкы*
Сыньоокi чудо-квiткы.

Жыто те було высоке,
Колоскы зерном налытi,
Колыхалысь, як те море
Теплым дощыком умытi.

По дорозi до мiстечка
Стоялы тополi,
Серебрыстiйi лысточкы
Розсыпалысь в полi.

            * завжды  -  всегда, часто
            *сумно - грустно
            *  рудкы - заросшие небольшие речушки
            * струмочкы - ручейки
            *  наделы -  наделённые пахотные земли
            * волошкы – васильки


      * * *

На зеленiм сiнокoсi,
Кылым* розстылявся,
А пахучый запах трав
З радiстью вдыхався.

Батько наш звенiв косою
В лiсi, на болотах,
Пiт вкрывав лыце росою
У важкiх роботах.

I вiйна була та клята,
Забырала жизнi,
I дытынство вiднiмала,
Всюды булы злыднi.*

Але* село вiдродылось,
Знов зацвiлы квiткы,
Бiля* хаты все змiнылось,
Вырослы i дiткы.

Вышнi в садках розрослыся,
Яблунi та грушi,
На иконы люд молывся,
Вiдродылысь душi.

А дiвчата-чарiвныцi
Вiнкы выплiталы,
Парубкам на вечорныцi
Нiжно надiвалы.

i весiлля та хрыстыны
Весело справлялы,
Столы с йiжею ломылысь,
Всi кругом спiвалы.

I в солдаты провожалы
С танцямы, пiснямы,
Дочекаться обiцялы
Дiвчата-коханi.
         
      • Кылым  - ковёр
      • Злыднi   -  нищета
      • Але село… -  но село…
      • Бiля хаты  -  около дома


 * * *

Мы з сусiдамы спiвалы
Стоя бiля хаты,
Свiтыв мiсяць вечорамы,
Нам радiла маты.

Пырiжкамы зустрiчала,
Вмiла прывiтаты,
Що було – тым частувала*
Всiх,  хто йшов до хаты.

Та недовго була радiсть -
рогатый явывся,
Розцiвтала пышно заздрiсть,
Розум загубывся.

Старi люды знов у смутi*,
Выглядають у вiкнi,
Може дiты, може внукы
Свято зроблять для душi.

Зараз лiс зарic травою,
Всi стежкы згубылысь,
Вербы косы розпустылы,
Додолу схылылысь.

А дерева роскущылысь
Замiсть тых тополей,
Сiльськi люды теж змiнылысь
Iз свею долей*.

Наш ставок зовсiм покрылы
Ряска з осокою,
В гiркi думi засмутылысь
Вербы над водою.

Вже батькы лежать в могылах
На цвынтарi* край села,
I у лузi та калына
свою долю вiдцвiла.

Люд славянськый Украйiнi
бажають мыра, багаття,
Хай Господь дайе надiю
На счаслывiше жыття.

      • Частувать – вгощать едой
      • смута  -  грусть
      • доля  -  судьба
      • цвынтар  - кладбище

               2020 год.               


Рецензии
Добрий вечір, Надіє! Коли читив Ваші вірші, то зразу "бачив" і наше село Гармашівка, що на Луганщині, і той вербовий ліс, що у нас там росте, де ми, коли були ще малятами, завжди там грали в "партизани" і кожної осені збирати там опеньки. І річка у нас там теж є, Деркул. Тоді вона була ще чиста и глибока, а зараз чомусь стала заростати очеретом і ті місця, де була глибина аж до 12-15 метрів, зараз стали мілкими, а дно все заповнено мулякою. Надя, якщо це не секретна інформація, то скажіть з відки Ви, де Ваша рідна Батьківщина? У нашому селі розмовляють і українською і російською мовою, і навіть є такі сім'ї де чоловік розмовляє українською мовою, а дружина російською, або навпаки. А тоді, коли я ще був школяром, то у нашому селі була школа з українським навчанням, а у сусідньому з російським навчанням. І коли я вже служив на Далекому Сході, на кордоні з Китаєм, то мої діти навчались там тільки на російскій мові, а ми з дружиною між собою размовляли на українській, а з дітворою на російській. І наші сусіди по під'їзду, теж були з України, з Рівенщини. І коли я бував у відпустці і ми їздили на нашу рідну Батьківщину, то я своїх діточок возив у школу в сусіднє село, де була школа з російським навчанням. А моя Батьківшина це село Гармашівка, Біловодського району Луганської обл.
Надю, бажаю Вам і всим вашим рідним і близьким усього самого найкращого і тихого і мирного неба над головою! З Повагою - Олександр!

Александр Кравцов 2   24.09.2026 20:23   •   Заявить о нарушении
Здравствуйте, Александр!
Огромное спасибо за посещение страницы и неравнодушие к нашей родине и мове.
У меня здесь нет клавиатуры, чтоб ответить Вам на мове. Я родом из села Киевской обл., но не живу там уже много лет, там же похоронены мои родители (Царство им Небесное.

Здоровья Вам, Александр и доброго бытия.

Надежда Калашникова 3   03.10.2026 11:24   Заявить о нарушении
На это произведение написано 10 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.