Ти пробач, не часто в гості
Світе ясний, світе милий,
Десь лелеки стиха квилять,
А тополя все шепоче,
Приголубить мене хоче...
Ми ж із нею давні друзі
У пахучому цім лузі –
Все стоїш тут у дозорі
І при сонці, і при зорях...
Ти пробач, не часто в гості,
Ще чатуєш при погості,
Де під вітами рядочком
Тато й Мама, і їх дочка...
У душі ми очі в очі –
Вечори й духмяні ночі,
Дні щасливі й дні в печалі,
А яких пісень співали...
О тополя – все ти знаєш,
Вітами мені киваєш...
Переходить все в легенди,
Череда життя моментів...
28.01.2022р.
Ты пробач, нэ часто в гости
© Copyright: Вячеслав Шикалович, 2022
Свидетельство о публикации №122012803359
Свидетельство о публикации №122012803359
Рецензии