Після бурі та завії
Знов душа радіє сонцю,
Ноти суму й ностальгії
Підкоряє нотам глянцю.
Навкруги уся природа
Променить, велично сяє,
А морозна прохолода
Від сумних думок зціляє.
Вищебечують синички,
Снігурі ведуть розмови!
Дві вербички, мов сестрички,
Оглядають всi обнови.
Навіть сніг скрипить бадьоро
І шукає вже нагоди
Заіскритися прозоро
У струмках від насолоди.
Гріє проблиском надії
Золотого сонця промінь,
А в душі - нові вже мрії
Про весну і дружну повінь...
Новi мрii
© Copyright: Галина Чехута, 2022
Свидетельство о публикации №122012703979
Свидетельство о публикации №122012703979
Рецензии