Урешті-решт зима казкова!
Летить, красуючись, сніжок!
У білім мареві діброва,
Мов шапка заяча, стіжок…
Зима іде, як королева,
Вкриває хутром ліс, поля,
Блищить корона кришталева,
Усмішка осяває шлях.
Зірками падають сніжинки
На вії сосен і ялин,
Співає вітер без спочинку,
Колише грона горобин.
Зима невтомно шепче казку,
Мороз підказує слова.
Сон навіває літню ласку
І всі спокусливі дива...
Дрімає луг, ріка під льодом
Спить і солодкі бачить сни.
Весна яскравим епізодом
Мигтить з розпливчастої тьми.
Казкова зима
© Copyright: Галина Чехута, 2022
Свидетельство о публикации №122012608144
Свидетельство о публикации №122012608144
Рецензии
Чудово! Люблю зиму. Теж недавно написала: http://stihi.ru/2021/12/20/8087
Правда, описанi давно минулi днi....
З теплом,
Малюга Татьяна Николаевна 26.01.2022 21:49 • Заявить о нарушении
Правда, описанi давно минулi днi....
З теплом,
Малюга Татьяна Николаевна 26.01.2022 21:49 • Заявить о нарушении