Путь страданий вдоль Бабьего Яра асфальтом покрыли

Савва ГОЛОВАНIВСЬКИЙ.               Савва ГОЛОВАНЕВСКИЙ.

       ВУЛИЦЯ МЕЛЬНИКОВА.              УЛИЦА МЕЛЬНИКОВА.
    (Вдоль Бабьего Яра асфальтом покрыли страданий дорогу...).

  ВУЛИЦЯ МЕЛЬНИКОВА.              УЛИЦА МЕЛЬНИКОВА.
    (Вдоль Бабьего Яра асфальтом покрыли страданий дорогу...).

На вулиці, що йде повз Бабин Яр,      На улице вдоль Бабьего Яра
кладуть асфальт.                ложат асфальт.
В повільній круговерті                В неторопливой круговерти
кипить смола, і роздимають жар        кипит смола и раздувают жар
робітники замурзані й уперті.         угрюмые смолою перепачканные работяги.

Вiд нинi й присно внаслідок старань   Отныне присно вследствие трудов
батьків цього уславленого міста       отцов прославленного града Киева
проляже тут без ям або ковбань,       проляжет здесь без ям и колдобоин
дорога стріловидна й урочиста.        стрелой торжественной дорога.

Адже не віз чи древній тарантас      Ведь не телегам или древним тарантасам
тут нині їздить поспіхом мушиним,    здесь нынче ездить в мельтешении мушином
– у вік ракет і міжпланетних трас    - в ракетный век междупланетных трасс
потрібно мчати – людям і машинам.    мчать здесь и людям и машинам.

Ну що ж, гаразд. Подяка і хвала    Ну что же,хорошо. И благодарность, и хвала
всім за старання пильне і велике,  всем за старание похвальное большое,
хто дбає вчасно і не спроквола     тем, кто озаботился и своевременно и споро
про дефіцитні шини й черевики.     о дефицитных шинах и подОшвах пешеходов.

Шкода лише, що той, хто тут пройшов  Жаль только, что прошедший здесь
колись на смерть у натопі німому,    когда-то нА смерть в оцепенении немом
збивав об груддя шкіру підошов,      сбивал, стирал подошвы о булыжник
і спотикався в розпачі на ньому…     и спотыкался в трансе обречённо об него.

Можливо, легше біль було б терпіть   Возможно, легче было б боль терпеть
йому, ті кроки роблячи останні,      ему, шаги в отчаянье последние считая,
якби могильним сном заздалегідь      если б могильным сном смертельным
не дихали ці ямита ковбані.          колдОбины дороги не дышали.

О, краще блиск асфальтових покрить   О, лучше б блеск асфальтной глади
ровів не затуляв би та вибоїв        не заслонял бы тех выбОин
– не тамував того, що ще болить,     - не утолял бы не утихшей боли
і ран на скорбній вулиці не гоїв!    и ран бы скорбных улицы не заживлял!

Нехай би йшли тим шляхом молоді      Пусть шла б дорогой этой молодёжь
і спотикались іноді в баюрах,        и спотыкалась о неровности дороги,
щоб не забути жах, яким тоді         чтоб память страха не порастерять
жили колони смертників похмурих!     в котором шли здесь смертников колонны!

…Я сам люблю цю вулицю нову,         ...И сам люблю я обновлённой эту улицу,
каштанами засіяну під осінь,         всю к осени усеянную  каштанами,
у скверах свіжоскошену траву,        со свежескошенною в скверах травкой   
красу тополь і вишуканість сосон.    и стройность тополей, и запах сосен.

Та раптом давня вигулькне стіна,     Да вдруг та снесенная померешится стена
і жадібно читаєш, як на шпальті,     и с жадностью прочтешь, будто на свитке
на ній оті трагічні письмена,        на ней  трагические письмена,
яких не прочитаєш на асфальті…       которых в Аспиде асфальта не увидеть...
 
                (Перевод с укрАинского - Льва  ПОСТОЛОВА).

     Киев, 1968 год.                20 мая 2021-го года.

                20 мая 2021-го года.