В класі тиша, а ні звуку
навіть парти не скриплять,
а їй Вовка гладе руку,
де в неї пальці аж тремтять.
Ось так за партою сиділи
разом вже майже другий рік,
і один однлго любили
і їм був милий світ.
Вона в свої тринадцять років
великі очі закривала,
лише втрачала в цьому спокій
і вже на більшого чекала.
А коли Вовка із батьками
поїхали кудись у інше місце,
вона надію не втрачала
на того, хто там може сісти.
Укр. 1з циклу шк1льних рок1в 12
© Copyright: Анатолий Ляпатинский, 2022
Свидетельство о публикации №122012502769
Свидетельство о публикации №122012502769
Рецензии
