Зима… Навколо сніг біліє,
І небо сіре й мовчазне.
Про що воно таємно мріє?
Чи жде, коли зима мине?
А я люблю весняне небо,
Коли хмарки у далечінь
Пливуть над неозорим степом
Або пірнають у бистрінь.
Люблю, коли, дощами вмита,
Твердінь у блискітках зірок,
Коли природа соковита
Плете веселковий вінок.
Люблю, коли клейкі листочки
Такі тендітні й запашні,
Коли і луки, і горбочки
Від первоцвітів розписні.
Люблю ранкову прохолоду
І висхідного сонця блиск,
Та ще зима диктує моду,
Наводить всюди сяйний лиск...
Зима диктуе моду
© Copyright: Галина Чехута, 2022
Свидетельство о публикации №122012404558
Свидетельство о публикации №122012404558
Рецензии