Роки минають, сивина на скронях
Нагадує миттєвості життя.
Частіше навіщає нас безсоння,
Пробуджує гнітючі почуття.
З роками ми терплячіше й мудріше
Сприймаємо призначення каприз
І схваленню радіємо щиріше,
Воно нас зігріває, наче бриз…
Буває, не знаходимо ми правди,
Гнітить нас інший погляд на буття,
Картаємось безсиллям безпорадним,
Коли скують тяжкі передчуття...
Та все ж ми у душі, як і раніше,
Надіємось і мрією живем.
У спогадах, мов ноти найніжніші,
Зринає щастя, вкрите міражем…
Живемо мрiею
© Copyright: Галина Чехута, 2022
Свидетельство о публикации №122012403123
Свидетельство о публикации №122012403123
Рецензии