А потім вождь покликав одного,
Сказав: "Ти найсильніший після мене.
Я силу поважаю. Ти - ого!
Я - о-го-го!" Той поклонився чемно.
"Я з юрбища жіночого мого
Тобі дарую кралю достеменно
Незайману. Здогадуєшся, певно,
Кого? Бери - ти заслужив того!"
Красуня криво посміхнулась. Щастя?
Ні, загодя задуманий удар
Супернику наносить володар.
Ця вельми сильна дівка не піддасться!
Завмерли всі. Як місяць серед хмар,
Розгублений стоїть він. Він у пастці.
Дарунок вождя
© Copyright: Анатолий Малиновский 2, 2022
Свидетельство о публикации №122012303862
Свидетельство о публикации №122012303862
Рецензии