Моя земля сповита сонцем,
З-за хмарки в ранішню пору
Виходить небо, під віконцем
Жевріють квіти на вітру.
Я бачу степ, я бачу поле,
Скирда накошена стоїть.
Моя ти рідна ненько-доле,
Яка счаслива я в цю мить!
І ніжно в роси я ступаю,
І манить жайворон вгорі.
Я в серці радість відчуваю
І в день, і в ніч, і на зорі.
23.05.2021.В-ца
Моя земля сповита сонцем
© Copyright: Алиса Маноджава, 2022
Свидетельство о публикации №122012208705
Свидетельство о публикации №122012208705
Рецензии