У срiбному вихорi
Розправивши крила, зима
В польоті знаходить утіху
І все навкруги заміта.
Уже під пуховою шаллю
Будинки, дерева, двори,
Милується світ пастораллю
І слухає сміх дітвори.
В сріблястім мереживі - річка,
Блищить соболева кайма,
Чарує краса споконвічна
І тишею даль обійма…
Під снігом дрімають стежинки,
Шепочуть про щось комиші...
Летять чарівливі сніжинки
І спокій приносять душі…
Свидетельство о публикации №122012204218